Художня палітра Катерини Білокур

Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року. Про свої перші кроки у мистецтві художниця згадувала: "Украла у матері кусочок білого полотна та взяла вуглину… І я намалюю з одного боку полотнини що-небудь, надивлюсь-намилуюсь, переверну на другий бік – і там те саме. А тоді виперу той кусочок полотна – і знов малюю… А одного разу… намалювала не краєвид, а якихось видуманих птиць… Мені було радісно на душі від того, що я таке зуміла видумати! І дивилась на той малюнок, і сміялась, як божевільна… От мене на цьому вчинку і поймали батько та мати. Малюнок мій зірвали і кинули в піч… «Що ти, скажена, робиш? Та, не дай Бог, чужі люди тебе побачать на такому вчинку? То тебе ж тоді ніякий біс і сватати не буде!..» Але куди я не йду, що я не роблю, а те, що я надумала малювати, – слідом за мною… Обідно мені на природу, що так жорстоко зі мною обійшлася, наділивши мене такою великою любов’ю до того святого малювання, а тоді відібрала всі можливості, щоб я творила тую чудовую працю во всю шир мого таланту!"

Запали свічу пам'яті

21 листопада - ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

З Днем української писемності та мови!

Місячник шкільних бібліотек 2020

Впродовж жовтня у гімназії проходив Місячник шкільних бібліотек на тему: "Шкільна бібліотека та екологічна просвіта учнів"

У книгозбірні було розгорнуто тематичну виставку "Торкнемося душею до природи". Також було організовано роботу екомайстерні "Екологічний дизайн". Учні створювали цікаві речі, використовуючи натуральні матеріали у поєднанні з сучасними техніками і технологіями. Під час проведення Дня краєзнавства "Екологічні проблеми нашого краю" школярі 10-11 класів озвучили екологічні проблеми, які є у нашому містечку. Мали можливість висловити свої думки та створити програму охорони довкілля. Для учнів 5-7 класів було проведено бесіду "За сторінками Червоної книги". Під час бібліоогляду "Краса природи в українській літературі" читачі 8-9 класів познайомилися з творами українських письменників, де змальовується краса рідної природи. На перервах у вестибюлі школи демонструвався фільм "У світі дикої природи". Нікого не залишила байдужим фотовиставка "В об'єктиві натураліста". Учні 1-11 класів також взяли участь у поетичному батлі "Чарівний світ природи у поезії". Усі класи нагороджені подяками за активну участь у проведенні Місячника.

ЮВІЛЕЙ ШКОЛИ

Школі-гімназії №1 м. Хоростків - 60 років.

З ЮВІЛЕЄМ, РІДНА ШКОЛО!

26 жовтня - Міжнародний день шкільних бібліотек

v>

У світі казок Джанні Родарі

Сьогодні 100 років від дня народження Джанні Родарі. Джанні Франческо Родарі народився в містечку Оменья (Північна Італія) у родині пекаря 23 жовтня 1920 року. Його батько помер, коли Джанні було лише десять років. Родарі і його два брати, Чезаре і Маріо виховувалися матір'ю в її рідному селі у провінції Варезе. Після закінчення школи Джанні вступив до семінарії, провчився там три роки і здобув диплом учителя. У віці сімнадцяти років він уже почав викладати в початкових класах у селах своєї провінції. Ще хлопцем він цікавився музикою (вчився грати на скрипці) і також захоплювався літературою — читав твори Ніцше, Шопенгауера, які вплинули на його світогляд. 1939 року Родарі вступив на навчання до Міланського університету. 1948 року Родарі почав працювати журналістом у виданні італійської компартії «Уніта» і водночас розпочав писати оповідання для дітей. 1950 року він був призначений редактором нового італійського щотижневого дитячого журналу «Піонер». 1951 року автор опублікував свої перші твори: «Книжка веселих віршів» і «Пригоди Цибуліно». У 1966—1969 роках письменник працював над спільними проєктами з дітьми. 1970 року за внесок до дитячої літератури був нагороджений Премією Ганса Хрістіана Андерсена, що зробило його одним з найвідоміших італійських дитячих письменників. Його твори почали перекладати на багато мов світу. 1979 року його здоров'я значно погіршилося і він припинив писати. У 1980 році в Римі, під час операції, Джанні Родарі помер, але залишив нам чимало цікавих та захопливих творів.

З Днем учителя!

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

 

Вітаю, колеги! Хочеться побажати багато і тільки доброго, але... чомусь гірчить... І не треба вітальних слів, не треба квітів, а хочеться нової та цікавої книжки... так мало...

Для бібліотекаря найкращий дарунок - книга і можливість забезпечити читацький попит. Мрію про нову літературу, яка здатна запалити очі, окрилити душу, зігріти серце, огорнути теплом і підняти в небо кожного, хто торкнеться до неї і нап'ється її... Та мрії... залишаються мріями...